Одиниця обліку - токен. Плата береться за два потоки: токени, які модель читає (вхід), і токени, які модель пише (вихід). Вихід дорожчий за вхід приблизно в пʼять разів: генерація тексту потребує більше обчислень, ніж читання.
Мільйон токенів українською - це приблизно 400 тисяч слів: "Місто" Підмогильного, "Тигролови" і "Марія" разом узяті. Англійський текст щільніший: той самий мільйон - близько 700 тисяч слів.
Ціна залежить від моделі. Тарифи Anthropic за мільйон токенів:
| Модель | Вхід, $/млн | Вихід, $/млн | Профіль |
|---|---|---|---|
| Fable 5 | 10 | 50 | найглибші міркування, довга автономна робота |
| Opus 5 | 5 | 25 | основна робоча модель |
| Sonnet 5 | 2 | 10 | швидка щоденна робота |
| Haiku 4.5 | 1 | 5 | масові однотипні задачі |
Різниця між моделями - у глибині міркування, швидкості та ціні за токен. Fable довше думає над кожним кроком і тримає складні багатогодинні задачі; за це вона найповільніша і найдорожча. Opus - робочий баланс якості та ціни. Sonnet швидша і вчетверо дешевша за Opus; для більшості щоденних задач - переклад, чернетка, розбір документа - її глибини досить. Haiku ставлять там, де тисячі однотипних викликів: класифікація, вилучення полів, фільтрація.
Цифри в таблиці живуть місяцями: лінійки моделей і тарифи оновлюються кілька разів на рік. Профілі стабільніші за ціни - "глибока / робоча / швидка / масова" тримається від покоління до покоління.
Формула обліку API проста: свіжий вхід за тарифом, вихід за тарифом, повторне читання кешу за десятою частиною тарифу входу. Пресети нижче - типові профілі навантаження.
Доступ до тих самих моделей продається у трьох формах. Форми різняться двома речами: як влаштований рахунок і скільки середовища вже зібрано навколо моделі.
Безкоштовний план - обмежена кількість запитів на день. Обмеження стосується і оснащення: частина інструментів - файли, код, агентні режими - на безкоштовному рівні урізана або відсутня. Та сама модель без інструментів дає слабші результати, тому враження від безкоштовного плану систематично гірше за платний.
Підписка - фіксована сума на місяць за квоту використання: Pro за $20, Max за $100 або $200, командний Team від $25 за місце. Разом з квотою йде зібране середовище: звичний інтерфейс, проєкти з файлами, агентні режими на кшталт Claude Code і Cowork, підключення до пошти й календаря. Все це вже налаштовано і працює з коробки. Коли квота вичерпана, доступ пригальмовує до наступного вікна; рахунок при цьому фіксований.
API - лічильник. Кожен токен множиться на тариф і потрапляє в рахунок, верхньої межі нема. Середовище тут збирається самотужки: свій інтерфейс або інтеграція, свої інструменти, свій контроль витрат. Це окрема інженерна робота, і за обсягом вона часто більша, ніж здається на старті.
Квоти підписок і тарифи моделей регулярно змінюються, тому точні цифри варто перевіряти на сторінці тарифів. Стабільний практичний орієнтир інший: підписки за $100 вистачає майже на все, що встигає робити одна людина; $200 - запас для щоденної агентної роботи на повний день.
У звичайному чаті токени рахуються тисячами: питання, відповідь, кілька уточнень. Агентна задача влаштована як цикл. Крок - це один виклик моделі: вона читає весь накопичений контекст, вирішує, що робити далі, і викликає інструмент - відкрити файл, виконати команду, пошукати. Результат інструмента додається в контекст, і починається наступний крок.
Ключова властивість: у моделі нема памʼяті між викликами. Вся її "память" - це той самий текст, поданий заново. Тому кожен крок перечитує все з нуля: інструкції, файли, історію попередніх кроків. Контекст росте, і кожен наступний крок читає більше за попередній.
Арифметика на прикладі. Задача на 50 кроків з контекстом близько 100 тисяч токенів - це вже ~5 мільйонів прочитаних токенів. Кілька таких задач щодня - сотні мільйонів на місяць лише на читання.
Кеш змінює ціну цього читання. Провайдер зберігає вже оброблений початок розмови: запис у кеш коштує 1.25 ціни входу, повторне читання - 0.1. Оскільки агент щокроку перечитує один і той самий префікс, майже весь облік складається з дешевих читань кешу - у реальних логах це ~95% обсягу.
Вихідних токенів у цій масі мало - частки відсотка. Агент читає багато, а пише коротко: команду, правку, підсумок. Але саме вихід - найдорожчий за тарифом, тому в грошах він помітніший, ніж в обсязі.
Один користувач, серпень 2026, щоденна агентна робота. Порахований обсяг за локальними логами - близько шести мільярдів токенів. За тарифами API це виглядало б так:
| Модель | Вихід, млн | Читання кешу, млн | За тарифами API |
|---|---|---|---|
| Fable 5 | 6.5 | 2 888 | ~$4 050 |
| Opus 5 | 2.8 | 1 495 | ~$1 030 |
| Sonnet 5 | 2.2 | 1 647 | ~$415 |
| Разом | ~6 000 | ~$5 500 |
Фактична ціна цього місяця - $200, підписка Max. Це оцінка знизу: логи одного компʼютера, без хмарних і телефонних сесій.
Куди пішли ці токени, за тими самими логами: близько третини - бізнес-системи й облік (розгортання і навчання систем, внесення даних), близько пʼятої частини - прототипи й дослідження з кодом, ~15% - інструменти для документів і перевірки контрагентів, ~12% - звіти, стилі та сайти-пояснювальники на кшталт цього, ~15% - комунікації, планування і база знань, решта - хвіст дрібних задач. Чату в звичному сенсі тут майже нема: обсяг створюють задачі, де агент читає і робить.
Чому провайдер може продавати таку квоту за $200: підписка рахує середнє по всіх клієнтах. Більшість використовує малу частку квоти, важкі користувачі - виняток, а квота ставить межу зверху. Для окремого користувача той самий механізм працює як страховка: важкий місяць коштує стільки ж, скільки легкий.
Якість роботи з моделлю складається з ітерацій: спробувати, подивитися, уточнити, спробувати ще. Форма оплати впливає на цю поведінку напряму. Коли кожна спроба має ціну на лічильнику, людина мимоволі скорочує кількість спроб - і разом з ними якість результату. За фіксованої ціни додаткова спроба нічого не коштує, і ітерацій стає стільки, скільки потребує задача.
Другий ефект - передбачуваність. За підписки бюджет на інструмент відомий наперед; за лічильника важкий місяць видно лише в рахунку наприкінці. Для команди обидва ефекти множаться на кількість людей, тому команди зазвичай беруть підписку на кожного - з окремим робочим простором і окремою історією.
Лічильник розрахований на запити без людини. Вбудований у продукт помічник, нічна обробка документів за розкладом, сервіс для клієнтів - тут викликає програма, обсяг контрольований і прогнозований, тому лічильник зручний.
Другий випадок - вимоги до даних. На API доступний режим без зберігання запитів (zero data retention): сервіс не тримає ні запити, ні відповіді. У підписок такого режиму нема. Для регулярних потоків чутливих документів це вагомий чинник - строки зберігання розібрані окремо.
Третій - облік. API дає окремі ключі на проєкт або клієнта: витрати видно по кожному напряму. Пакетна обробка без поспіху коштує вдвічі дешевше за базові тарифи.
Таблиця з розділу 5 пояснює і межу цього шляху. Ідея "зібрати власного асистента через API" впирається в ту саму арифметику: підписка продає модель разом із зібраним середовищем і усередненою ціною, а самозбирання платить за кожен токен окремо. Один важкий користувач на власній збірці - це тисячі доларів на місяць, плюс середовище, яке ще треба побудувати і супроводжувати. Тому робочий поділ у командах виглядає так: люди працюють за підписками, програми - через API, і обидві ролі живуть поруч.